Головною героїнею роману «Листи з холодного краю» (2003) бельгійської авторки Каролін Ламарш є молода письменниця, яка, отримавши премію за поетичну збірку, намагається продовжити свій успіх — береться за написання сценарію кінофільму. Проте її поезія викликає цікавість у юного Алексіса, схильного до суїциду. Він починає писати листи оповідачці, викликаючи у її пам’яті цілу хвилю спогадів та сумних алюзій. Розриваючись між знаковими для неї постатями художниці Фріди Кало та голлівудської акторки Дороті Гейл, оповідачка остаточно губиться в емоційному трикутнику між своїм давнім коханням, ловеласом-бісексуалом Лу, та нещасним Алексісом, який завжди перебуває на межі самогубства. Напевно, це великий роман. Дух аналізу й інтелігентність письменниці в описі людей і почуттів є рушійними силами множинної, складної дії, яка постійно розгалужується і розширюється. (...) Каролін Ламарш вигадує непередбачувані лінії долі. У них фігура іншого або інших порушує, руйнує лад, який ми намагаємося встановити для себе і всередині себе. Такий погляд на світ і яскраве використання стилю письма, який не прагне милуватися власними принадами, надають «Листам з холодного краю» рідкісної тональності. Патрік Кешишян, Le Monde